«Запали свічку пам'яті»

День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій

24 листопада о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.






ЗАХОДИ 24 ЛИСТОПАДА 2012 Р. В КИЄВІ

24 листопада - День пам’яті жертв Голодоморів в Україні.
12.00-14.00 - Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні представляє широкому загалу:
- презентацію «Народної Книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», яка містить більше чотирьох тисяч віднайдених імен загиблих, встановлених Музеєм;
- презентацію глобального електронного інформаційного ресурсу «Меморіал пам’яті жертв голодоморів оn-line», що об’єднує всі матеріали голодоморознавчої тематики, представлений у Залі Пам’яті на інтерактивних дошках;
- оголошення про старт під патронатом Президента України світової пошукової акції «Згадаймо їх… Вони жили в роки голодомору» щодо встановлення імен загиблих під час голодних морів в Україні до 80-х роковин Голодомору 1932-1933 років.
- презентацію художньо-документальної виставки «Трагедія України: трагедія одного села…», що розповість про лихоліття цілого народу крізь призму осмислення долі окремого села (с. Тарган Володарського району Київської області).

14.00 - збір громадськості на площі перед ст. м. Арсенальна в м. Києві. Початок скорботної ходи.

14.30 - скорботні заходи біля Національного музею “Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні”

16.00 - Всеукраїнська акція «Запали свічку»

________________

15.00 - концерт-реквієм в Літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г. Тичини. Після нього всі учасники віднесуть свічку памяті до Національного музею “Меморіал пам`яті жертв Голодоморів в Україні”.

_________________

18.00 - вечір пам`яті в НЦНК “Музей Івана Гончара”. На вечорі псалми співатиме Тарас Компаніченко, а також відбудеться перегляд емоційного фільму Сергія Буковського «Живі”.







ЗАХОДИ 24 ЛИСТОПАДА 2012 Р. В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

- БРОДИ:
15:00 - збір біля пам’ятника жертвам більшовицьких репресій

- ДНІПРОПЕТРОВСЬК:
12:00 - мітинг біля Меморіалу жертвам Голодомору та політичних репресій (9-й км Запорізького шосе)

- ДОНЕЦЬК:
15-00. - збір людей біля Донецького обласного українського академічного національного музично-драматичного театру;
16.00.- біля пам’ятника Тарасу Шевченку мітинг і запалення свічок.

- ДРОГОБИЧ:
15:45 - біля церкви Св. Трійці

- ЖИТОМИР:
15.30 - на Путятинському майдані біля Скорботного Янгола відбудеться панахида, мітинг, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку».

- ІВАНО-ФРАНКІВСЬК:
15.30 - Вічевий майдан, Громадська акція “Хліб життя” та театралізоване дійство.
16.00 - Віче-реквієм, скорботна хода і панахида за невинно-загиблими жертвами терору.
- у краєзнавчому музеї розгорнута виставка “Голодомор - трагедія ХХ століття”.

- КІРОВОГРАД:
15:00 - Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що біля спортшколи

- КРЕМЕНЧУК:
15-00 - збір біля Пам’ятного знаку жертвам сталінських репресій (навпроти Майдану Незалежності)

- КРИВИЙ РІГ:
14:00 - 95-й квартал

- ЛУБНИ:
- 11.00 - мітинг-реквієм біля Кургану Скорботи за участю представників влади.

- ЛУГАНСЬК:
13.00 - збір у Сквері Пам’яті, біля пам’ятника жертвам Голодомору (біля бібліотеки ім. М. Горького).

- ЛУЦЬК:
15:00 - скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі та мітинг-реквієм з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів 1932-1933 рр.
16:00 - тематичний вечір «І свічка палала Луцьк -скорботі…» - Будинок культури мікрорайону Вересневе.

- ЛЬВІВ:
15:00 - збір біля пам’ятника Т. Шевченку.

- МИКОЛАЇВ:
14.00 - збір біля Кафедрального собору Касперівської ікони Божої Матері (вул. Садова, 12). Скорботна хода до кладовища. покладання квітів до меморіальної дошки жертвам більшовицьких репресій. Потім - панахида та мітинг біля пам`ятника жертвам Голодомору (Херсонське шосе).

- МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ:
16:00 - біля пам’ятника жертвам Голодомору

- ОДЕСА:
13:30 - збір біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (Лідерсовський бульвар)
14.00 - покладання колосків та квітів.
15:30 - збір на Соборній площі
16:00-загальнонаціональна хвилина мовчання, викладання хреста із свічок

- ОЛЕКСАНДРІЯ:
15:20 - збір на площі Попова
16:00 - біля меморіалу жертвам Голодомору

- ПОЛТАВА:
15:30 - збір біля входу в перехід «Злато місто» (біля магазину «Adidas»), поминальна хода.
16:00 - панахида на Івановій горі біля Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП (архієпископ Федір).


- СІМФЕРОПОЛЬ:
10-00 - панахида за загиблими в роки Голодомору після Служби Божої в храмі УПЦ (вул. Севастопольска, 17 А)
15-30 - жалобний мітинг біля хреста перед церквою
16.01 - акція «Свіча пам’яті»

- СУМИ:
10.00 - покладання квітів представниками влади до пам`ятника жертвам Голодомору 1932-1933 рр.
15.00 - панахида на місці масового поховання жертв Голодомору у м. Суми
15.30 - збір на вул. Соборній біля пам’ятника Т. Шевченку.
16.00 - акція “Запали свічку”.

- ТЕРНОПІЛЬ:
16.00 - майдан Театральний.

- УЖГОРОД:
14.00 - збір біля Поштової площі у сквері перед пам’ятником репресованим українцям.

- ХАРКІВ:
12:30 - початок скорботної ходи від Майдану Конституції до Молодіжного парку.
13.30 - панахида і траурний мітинг біля Хреста пам яті жертв Голодомору в Молодіжному парку.
15:20 - панахида за загиблими від Голодомору біля братських могил жертв Голодомору на колишньому Єврейському кладовищі вул. Академіка Павлова (нині Парк Пам яті).
16:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання та запалення свічок, роздача житнього хліба учасникам акції на майдані Свободи та у Парку Пам яті.
18:00 - запалення свічок біля пам’ятника Шевченку.

- ХЕРСОН:
15.15 - мітинг біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму у
м.Херсоні (вул. Тираспільська).

- ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ:
16:00 - Майдан Незалежності

- ЧЕРКАСИ:
15:00 - покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодоморів (Першотравневий парк)
15:15-15:40 - жалобна хода до Театральної площі
16:00 - акція «Свіча пам’яті»

- ЧЕРНІВЦІ:
15.30 - збір на Центральній площі біля пам’ятника Т. Шевченку


- ЧЕРНІГІВ:
15.45 - збір біля П`ятницької церкви. Обласний мітинг-реквієм за участі керівництва області проходитиме у смт. Мена. Початок - о 9.45 24.11. біля пам`ятного знака жертвам Голодоморів.

http://www.holodomor33.org.ua/

 

[ame="http://www.youtube.com/watch?v=oyEgMLZNqig&feature=fvwrel"]ОКСАНА БІЛОЗІР _ СВІЧА (Голодомор 1932-1933).mp4 - YouTube[/ame]

 

Максим, скажите пожалуйста, а данная тема это объявление о мероприятиях посвящённых 32-33гг или эта для размышления (обсуждения)?
P.S. Спрашиваю что бы потом не попасть впросак, а то вон про ёжиков восприняла всерьёз, а потом увидела что тема в разделе "Юмор".

 

Это и объявление, чтобы каждый мог принять участие и для того, чтобы можно было поговорить, вспомнить за то, что пришлось пережить нашим предкам.
Главное - это память о жертвах геноцида.



[ame="http://www.youtube.com/watch?v=w47qM3Oo55c&feature=plcp"]24 листопада День пам`ятi жертвам Голодомору - YouTube[/ame]

 

Тема «голодомора» является для украинского национализма очень важной, поскольку она позволяет органично объединить в себе два основных вектора данной идеологии, русофобию и антикоммунизм. Косвенным следствием подобной позиции является потворство наиболее радикальным и вульгарным формам украинского национализма, перерастающим в откровенный национал-шовинизм, вследствие фактического постулирования «стремления к свободе» как свойства, присущего исключительно украинскому народу35.

28 ноября 2002 года Верховная Рада Украины проголосовала за проект Постановления (регистрационный N 2432 от 21 ноября 2002 года) «О проведении парламентских слушаний в память жертв голодомора 1932-33 годов» с осуждением политики геноцида, которая проводилась на государственном уровне руководителями тоталитарного советского режима против граждан Украины, национального духа, менталитета и генетического фонда украинского народа. Было принято решение провести специальное заседание Верховной Рады Украины в мае 2003 г. «За» проголосовало 308 депутатов, «против» — 56 депутатов (фракция коммунистов) из общего количества 423 депутата36.

Точка зрения украинских националистов получила определенное признание и на международном уровне. МИД Украины и представительство Украины в ООН подготовили проект Резолюции 58-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН с осуждением Голодомора 1932—1933 годов на Украине. Генеральной ассамблеей ООН было принято «Совместное заявление делегаций Азербайджана, Бангладеш, Беларуси, Бенина, Боснии и Герцеговины, Гватемалы, Грузии, Египта, Казахстана, Канады, Катара, Монголии, Науру, Объединенных Арабских Эмиратов, Пакистана, Республики Молдова, Российской Федерации, Саудовской Аравии, Сирийской Арабской Республики, Соединенных Штатов Америки, Судана, Таджикистана, Тимора— Лешти, Украины, Ямайки по случаю семидесятой годовщины Голодомора — Великого голода 1932—1933 годов на Украине» (русскоязычная версия документа А/С.3/58/9 Третьего Комитета), с присоединившимися к заявлению позднее делегациями Аргентины, Ирана, Кувейта, Киргизии, Непала, Перу, Республики Корея, Южной Африки, бывшей Югославской Республики Македонии, Туркмении и Узбекистана (А/С.3/58/9/Add. 1): «В Советском Союзе миллионы мужчин, женщин и детей пали жертвой жестоких действий и политики тоталитарного режима. Великий голод 1932—33 гг. на Украине (Голодомор) который унес 7—10 миллионов невинных жизней и является национальной трагедией украинского народа... Отмечая семидесятую годовщину Украинской трагедии, мы почтим память о миллионах русских, казахов и представителей других наций, которые умерли от голодания в Поволжье, Северном Кавказе, Казахстане и в других частях прежнего Советского Союза». Что поражает больше всего, так это подпись России под документом37.

Как подметил Ю. Соломатин38, при пособничестве нынешнего российского режима состоялась сознательная фальсификация сначала русскоязычной версии официального документа ООН, а затем и неофициальной украиноязычной версии! Судите сами. На английском языке, основном официальном языке ООН, говорится: «... anniversary of the Great Famine of 1932-1933 in the Ukraine (Holodomor)!» Перевод звучит так: «... годовщина Великого Голода (Голодомора) на Украине в 1932—1933 г.!» Обратите внимание: Great Famine — великий голод, а в скобках (!!!) в английской транскрипции это еще какой-то непонятный Голодомор (Holodomor). Как видим, Holodomor вынесен здесь в скобки: термин непонятен международной общественности и читается как сугубо украинский неологизм.

В русскоязычной же версии официального документа ООН приспешники нынешних либералов у власти написали —Голодомор — Великий голод 1932—1933 годов в Украине. Во-первых, не «в Украине», а «на Украине», а во-вторых, первым идет слово «Голодомор», что подчеркивает тем самым вроде бы наличие элементов геноцида.

Таким образом, представители России в ООН поставили знак равенства между Великим Голодом в Украине в 1932—1933 годах и «Голодомором», безответственно согласившись с неким новым терминологическим определением — голодомор, использованным украинцами с далеко идущими националистическими целями.
http://kommunar-press.ru/content/view/12/36/

 

:ak:

 

:bl:

 

[ame="http://www.youtube.com/watch?v=33kwW0T6vcw"]Фильм «Голодомор. Геноцид Украины» - YouTube[/ame]

 

Тема голода 32-33гг весьма неоднозначна. С одной стороны нельзя просто отмахнуться от огромного количества людей которые умерли,но с другой стороны я совершенно не понимаю почему речь идёт о геноциде украинского народа. Если комунисты так уж хотели уничтожить именно украинцев то почему более чем за 70 лет ихнего правления это был только один эпизод ( может конечно слово эпизод нельзя употреблять к смертям стольких людей, но я говорю сейчас не о тех кто умер, а именно о эпизоде в истории). Вы поймите меня правильно Максим, я не говорю, что нужно сделать вид что ничего не было, но и относиться к тем страшным событиям нужно без фанатического национализма. А то ведь у нас и не о людях под час говорят а о украинцах.

 

З архiву:

Послання Вселенського Патріарха Варфоломія І з нагоди 75-ї річниці Голодомору в Україні Всьому побожному українському народові!

Возлюблені діти Церкви — дорогі українці!

За Божим Промислом, маємо знову нагоду звернутися до вас з батьківським словом. Материнська Церква — Вселенський Константинопольський Престол — знову звертається до вас, щоби розділити з вами не тільки радість, але й смуток, спричинений Голодомором.

Дедалі більше назавжди покидають рідні домівки, своїх дітей, онуків і правнуків ті нечисленні сини й дочки українського народу, яким Господь Бог допоміг вижити в час всеукраїнської трагедії — Голодомору 1932-1933 років. Тому наше слово найперше звернене до української молоді, як майбутнього Української Держави.

Разом із вами ми прагнемо осмислити не тільки число замордованих голодом українців, а, насамперед, причини, що довели до трагедії. Дослідження політичних і соціальних чинників залишимо для світських учених. Ми ж спробуємо поглянути на Голодомор з погляду Церкви.

Як сталося, що в Україні, яка ще від античних часів постачала хліб до країн, що відчували його брак, сама стала голодувати, до того ж голодувати в мирний час, так, як не голодував жоден народ Європи в часи воєн?


Влада новоствореної держави на теренах поваленої імперії підмінила Вифлеємську зорю своєю кривавою, а замість Христової багряниці, що увібрала в себе Святу Кров Спасителя світу, була і залишається донині хоругвою, що веде до вічного життя й за якою завжди йшли віруючі люди, замайорів червоний стяг, що зробив невидимою невинну кров кращих синів і дочок українського народу.

Діставши до своїх рук владу, насильник не дбатиме про добро керованого ним корінного народу, не пошанує його духовних, культурних і матеріальних цінностей. Він добре знає, що рано чи пізно народ прозріє й скине з себе ярмо. Тому для тривалого панування необхідно стероризувати титульну націю. Збережені історичні документи колишнього Радянського Союзу рясніють відомостями про національність репресованих. Переважна більшість знищених, ув'язнених чи виселених — українці, до того ж, національно свідомі або господарі. Натхненниками, організаторами, керівниками й основними виконавцями знищенням українців були ті, кого можна схарактеризувати словами Ісуса Христа: «Ваш батько — диявол... Він був душогуб споконвіку...» (Ів. 8:44).

Три Голодомори, репресії, війна мали стати для Тебе, український народе, спонукою для духовного очищення, морального вдосконалення, повернення до прабатьківської християнської традиції з її власною Церквою та внутрішньою християнською духовністю, а не принесеною зовнішньою, формальною християнськістю, що межує з обрядопоклонінням. І наш візит до Києва на святкування 1020-ліття Хрещення України-Руси показав нам справжніх синів і дочок Української Церкви, які моляться до Бога, а не до людини, навіть якщо вона посідає високе становище. Ми побачили, що навіть жахи XX століття не зламали хребта нації, не зробили з українця раба й слухняного виконавця чужих намірів.


Закликаю всіх повернутися обличчям до Києва, до українських духовних — релігійних і культурних — святинь, до українського народу: в усіх, народжених в Україні, одна мати — Україна, якій усі без винятку мають служити: і наділений владою, і «маленький» громадянин. Згадайте слова Спасителя: «Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються» (Мт. 12: 25).

Дорогі українці! Ваше минуле — чи радісне, переможне, чи сумне й трагічне, а особливо Голодомор — завжди буде з вами, навіть коли ви намагатиметеся забути, применшити чи спотворити його на догоду сусідам. Вас стосуються слова Апостола Павла: «Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!» (І Кор. 7:24). Ваше покликання — бути добрими християнами в давній українській церковній традиції й громадянами України, а також одностайно свідчити перед світом про трагедії українського народу у XX ст., особливо про Великий Голодомор 1932-1933 років. Це Ваш обов'язок перед пам'яттю своїх прадідів, дідів і батьків, бо в світовій історії за весь час існування людства не було такої трагедії, щоби за один мирний рік знищити більше людей однієї нації, ніж було знищено за кілька років війни. І хто що б не говорив, як би не намагався применшити зло, це явна ознака геноциду.

Діти Христової Церкви — дорогі українці! У дні вшанування пам'яті жертв Великого Голодомору 1932-1933 рр., особливо у його 75-ту річницю, ваша Материнська Церква — Вселенський Константинопольський Патріархат сумує разом із вами і складає глибоке та щире співчуття усім вам і Президентові України п. В. Ющенку, репрезентантові України перед світом, через наполегливі старання якого світ щораз більше довідується про страшну трагедію українців у XX ст. Ми підносимо до Господа нашого Ісуса Христа наші молитви й просимо, щоби Всеблагий Спаситель упокоїв душі всіх замордованих Голодом в оселях святих і прийняв їх до сонму Своїх Мучеників як невинно убитих. Хай їм буде вічна пам'ять, а на вас, усіх живих, зійде небесне благословення Всевишнього!

Фанар, 20 листопада 2008 року.

† Варфоломій,
Архиєпископ Константинопольський і Вселенський Патріарх

 

Слово Блаженнішого Митрополита Володимира з нагоди Дня пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Голодомор призвів до значних жертв, приніс багато горя.

Історія нашої Батьківщини знала багато важких часів. Стихійні лиха, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди. Але в 30-ті роки ХХ століття Україна вперше пережила штучний голод, масове вбивство владою мільйонів своїх громадян: цинічне, цілеспрямоване, безжальне. Лише в богоненависницькому і людиноненависницькому середовищі міг статися подібний злочин.

Є те, що об'єднує і пояснює голодомор та решту репресивних акцій тоталітарного радянського режиму. Це кардинальна революція світогляду- відречення від Боголюдини Христа і християнської моралі та обрання нової віри - в людину-бога, в антихриста. Адепти цієї віри зажадали побудувати рай на землі, домогтися світлого майбуття для людства. Але майбуття без Бога неможливе. Їхнє світло на справді було темрявою. Їхній світогляд базувався на засадах вічної пітьми, бо тільки Бог з джерелом світла. Їхня ідеологія замість блага несла зло. Де без Бога будували рай, там з'явилося пекло. Замість обіцяного райського життя опутаний радянською ідеологією народ прийняв пекельні муки.

На щедрому українському чорноземі вмирали у страшних муках мільйони людей. Голодомор був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам'ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод прирекла націю і на голод фізичний.

Молох більшовизму поглинав ці невинні жертви з диявольською бездушністю. Україна втратила тоді мільйони своїх дітей. Усі вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті.

Українська Православна Церква у глибокій скорботі молитовно згадує жертв голодоморів та інших репресій богоборчого радянського тоталітаризму.

Церква суворо засуджує ідеологію та чинники, які призвели до цієї трагедії. Виправдання їм немає. Сама історія винесла вирок. Ніякі репресії не змогли врятувати державно-політичну систему, яка за базис обрала гріх та богоборство, знехтувала головні моральні принципи людства - віру, надію і любов. "Горе тим, хто задумує беззаконня"(Мих. 2, 1). Справа таких "справа злочинна" (Пс. 100, 3). "Їх кінець - загибель" (Фил. 3, 19), - говорить Святе Письмо.

Церква закликає до відмови від екстремізму, нетерпимості, помсти, братоненависництва, розділення на своїх і чужих. У Бога чужих немає, як немає в Нього і мертвих.

Церква розкриває істину вічного життя тих, хто прийняв мученицьку кончину під час голодомору. Як любляча Мати, Свята Українська Православна Церква молиться за їх упокоєння в оселях праведних і виголошує їм вічну пам'ять.

Душі їх воблагіхводворяться. І пам'ять їх - в род і род.

†ВОЛОДИМИР,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

 

Если это ответ на мой предыдущий пост, то ещё раз его перечитайте. Я не спрашивала о отношении Вселенского Патриарха к данному вопросу.

 

Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду.
Правова оцінка

Володимир Василенко



У книзі висвітлені вузлові питання правової оцінки геноцидного характеру Голодомору 1932–1933 рр. в Україні у світлі Конвенції ООН 1948 р. про попередження злочину геноциду та покарання за нього. Основну увагу приділено обґрунтуванню наявності наміру тоталітарного комуністичного режиму частково знищити українську націю шляхом виморення голодом українських селян, які були її питомим складником. Розкрито механізм здійснення Голодомору, порушені питання відповідальності його ідеологів, організаторів, замовників та виконавців. Обґрунтовується необхідність формально-юридичної оцінки Голодомору компетентними органами України для з’ясування всіх його обставин та негативних наслідків.

http://chtyvo.org.ua/authors/Vasyle...2-1933_rokiv_v_Ukraini_yak_zlochyn_henotsydu/

 

А при чем здесь фанатичный национализм?

Если евреи говорят о холокосте, то их мало кто осмелиться назвать фанатичными националистами...разве что Иран и прочие.

А когда в Украине говорят, что большинство погибших было именно украинцы(а не только украинцы), что большевики пытались искоренить интеллигенцию, равно, как и любое проявление неприятия совковой власти, то это в Украине почему-то сразу называют нацизмом, фанатичным национализмом и т.д... Вот и хочется таки сказать миру, что если большинство погибших были украинцы, то чем это не сравнимый геноцид с холокостом евреев и холокостом армян?

Посмотрите еще фильм "Золотий вересень", это что-то вроде местного "повтора", только в Западной Украине.

Ребята, эту тему я создавал исключительно ради того, чтобы призвать зажечь свечу памяти...но, почему-то в Украине любая попытка завести речь о чем-то украинском, даже о трагедии, вызывает почему-то разговор об оголтелом национализме....при том, что повода и не дается. Вот мне и кажется, живу я в Украине, или где?

Вот смотрю я, что завел вторую тему о том, что касается именно украинского, а не глобализированного.....и просто удивляюсь, как тема перерастает во флейм и тролинг....видать, такими темпами догоним Беларусь и приступы на все украинское.

Уж извините за откровенность.

Нет, это был не ответ.

 

А я ведь вначале спросила о том с какой целью была создана тема. А почему такая реакция на темы о том что касается Украины я вам отвечу за себя (как у других не знаю). Раньше я очень любила украинский язык, старалась разговаривать именно на нём (моя мама родом из Ровно поэтому труда для меня это не составляло), мне нравилось говорить что я украинка, но после того как всё украинское стало насаждаться насильно я почему то не просто перестала говорить по украински но и ввела запрет у себя в доме на употребление "мовы". Нельзя заставить любить страну или культуру насильно.

 

А у меня другая реакция, когда когда пытаются искоренить в стране ее культуру, язык, историю, самобытность...то я стал чаще говорить на украинском и интересоваться историей страны, в которой родился и живу....при том, что я таки русский.

Нельзя в жить в стране и вести себя, как иностранец.
В Европе, уже поняли, что если люди не будут адаптироваться и интегрироваться в культуру и быт страны, то ни о какой мультикультурности и думать нельзя.

Так что, я всегда удивляюсь, что украинский язык могут знать армяне, евреи, греки, турки и т.д.. а вот украинцы не могут выучить язык....он для них похлеще китайского и иврита.

Государство принимает всех, но при условии чтобы они хотели и становились частью единого народа. Без конца обновляющегося, кстати. Речь же не идет о том, что все должны сделаться украинцами. Нужно добровольно входить в этот вечно обновляющийся народ, который образует население Украины. А если есть желание быть отдельным со своей культурой....в общем и так все понятно.

Кстати, в ответе для чего была создана тема я отметил, что главное - это память жертв геноцида... Извините, что создал такую аллергическую тему.

P.S. заметьте, что в самом начале созданной темы, я и словом не обмолвился в духе национализма, не обвинил никакую нацию.... я просто разместил информацию о памятной дате, однако... может я ошибся форумом....

 

Очень грустно читать такие комментарии! Как вы смеете? Это ж плевок замученым людям: детям, старикам...Блокаду Ленинграда все почитают и скорбят до сих пор о той страшной зиме! А тут год при урожае и в мирное время!!!! Да не всюду, не во всех областях, Слава Богу!
Прошло 79 лет. А у меня до сих пор есть истории о очевидцах. Напишу о самых близких. У мужа дед прятал еду под подушку до смерти. А бабушка так расказывала: "У нас в селі голоду не було, бо курок в колгоспі було багато, і всі там працювали. Для курей зерно було виділено і всі тишком його в халяви кидали. А голова був добрий, робив вигляд, що не помічає, так і вижили".
Почитайте книгу Василия Барки "Жовтий Князь" и потом поговорим. А вообще смысл, все при своем остануться. Я просто вот о чем, не согласны, то просто промолчите, в память о тех, кто мог бы жить и у кого эту жизнь отобрали.
Спасибо Максим большое за тему!

 

Спасибо, что напомнили! Обязательно завтра зажжем свечи! И почтим память погибших от голодомора. Я помню когда строили в Киеве мемориал, сколько было противоречивых мнений, а ведь когда заходишь туда во внутрь, сердце готово остановиться от боли...

 

Это вы о чём?! Какие "такие" комментарии и чем я оскорбила кого то? Перечитайте пожалуйста мои посты и укажите где я хоть словом или намёком отозвалась негативно о тех кто умер? Вот как ВЫ смеете извращать и перекручивать мои слова?