Детские пЕрлы.

К жене в купе проводник подсадил левого узбека. Ваня(4 годика) к нему как пристал - ты куда едешь? И так раз сто. Ты что к нашей бабушке едешь?

 

В Самаре сбежал.

 

Внук о. Леонида, Вячеслав 4 года:
У меня мух полно. В Коелге.

Зять о. Леонида Дмитрий, чтобы не пачкать тапочки запрыгнул на парапет.
Славик - Папа ты памятник?

 

Не совсем детские перлы.
На языке оригинала.

Цього року, випускникам, які складали ЗНО випала тема про формування особистості – чи людина сама себе ліпить, чи на неї впливає оточення.
Ось що з цього вийшло, пише Мakarolia.wordpress.com.
- Своє дитинство Т. Шевченко прожив у злиднях, у недоїдках.
- Наприклад, Мартин Боруля, він готовий відмовитись від своєї особистості заради якоїсь маски, яка йому не належить, заради збагачення, на фоні цього всі його людські гарні якості тускніють.
- Отже, треба цінувати кожну людину як особистість, не йти на провокації життя.
- Я потрапила в клас, де діти постійно пропускали уроки, не слухали вчителів. Через 2-3 місяці я почала перетворюватись на них.
- Чіпка і його "друзі" вбивали панів, грабували заможних селян задля того, щоб змастити душу горілкою.
- Людина має тримати свою особистість у кулаку.
- Хтось є особистістю, а хтось є тільки назвою від особистості.
- Він (Еней) не знав, що таке жалість, без всякого жалю ґвалтував заміжніх жінок і спалював їх у домівках.
- Чіпка попав у компанію Щура.
- Батько закладає особистість в утробу матері.
- Інколи треба розгружувати себе, адже якщо не відпочивати, потім можна з глузду з’їхати від постійної праці, а якщо змішувати приємне з корисним, то буде набагато зручніше.
- Казка про двох братів з родини пияк.
- Батьки загалом хочуть зробити дитину, схожу на себе.
- Головне – сила волі і розмір свого "Я".
- У моїй сім’ї грала велику роль частина чоловічого виховання.
- Кохана моя дає мені музу реп читати і писати.
- А якщо ви все це дасте, то вона (дитина) буде щаслива і файна особистість.
- Хоч я на вулиці з хлопцями болото місила, але маю свою голову. Тепер ходжу до церкви, де всі бачать мою культуру мовлення.
- Людина походить від мавпи? Ще жодна мавпа не вигадала зброї, але її винайшли.
- Усі ми можемо називати себе персонами.
- Занурившись в історію, можемо зустрітися з відомим лідером Леніним.
- Кожен сам є куєць своєї долі.
- Скоро я стану майбутнім студентом.
- Вона стала блуждати з ночним оточуванням і тепер вона стала людиною без місця проживання.
- Особистість допомагає рухатися у заданому напрямі життя.
- На вулиці так багато бидла, яке забуло, як розмовляти з людьми.
- Навколо багато ілюзій, котрих людині було впаяно в голову з дитинства.
- Моя особистість написала вам твір. Коли ви прочитаєте моє творіння, ви зразу змінити погляди на життя. На превеликий жаль, у мене катастрофічно не вистачає часу, а у мене стільки думок…
- У мене був знайомий, синонімічний до мене.
- Батьки Т.Шевченка не мали грошей, тому Шевченко пішов у школу працювати, щоб підслуховувати вчителів під час уроку.
- Я виросла у дуже великій сім’ї. Моєю особистістю ніхто не цікавився, вони не мали часу, бо вони планували інші особистості.
- Яким чином ми доводимо свою підсознаність достойного виховання своєї статі.
- Потрібно мати міру і не намагатися з свого гада показати найінтелігентнішу людину в світі.
- Після 23-х людина може розповісти, хто вона, чого хоче, а до 23-х – лише називає ім’я і прізвище.
- Стус готовий був нести хрест на Голгофу за Україну.
- Леся Українка ніколи не здавалася і завжди зімкнувши зуби ішла вперед.
- У сучасному світі кожен ходить з викрутасами.
- Освіта є невід’ємною стадією нашого життя.
- Попри всі негаразди, Леся Українка боролася з життя і перемогла його.
- Князь Ярослав створив першу на Русі книгописарню.
- Степан Радченко хлопець який переїхавши із села до міста. Він почував себе не прилюдно, йому було незручно. Цей хлопець сільський, який добивався всього в житті, любив дівчат.
- Очипір піддається впливові своїх дружків Лушні, Матні і Пацюка.
- У той момент у його голові з’являється ще одна людина і починає йому дорікати і танцювати на його психіці.
- Коли ти на важкій дорозі, тоді ти на правельному шляху.
- Відомо, що Суворов у дитинстві був слабенький тілом. І тільки через сумлінну працю Суворов залишився на сторінках історії.
- Прикладами до аргументів я хочу навести своїх молодших двоюрідних братів.
- У романі "Тигролови" все на оборот. Сім’я, яка знаходить Григорія Многогрішного, надає йому кришу над головою, їдло, турботу і любов.
- Людина має ставитися до моральних основ свого життя літературно, бо література – це найкраще джерело людського часу життя.
- Коли моральні цінності різних епох стикаються між собою, виникає конфлікт поколінь.
- Драма-феєрія Лесі Українки "Мавка"…
- Наш український дух не вщухає й дотепер.
- Я майже кожний день бачу аморальну людину, хлопців та дівчат, старих та молодих, а навіть і зовсім юних. Вони кажуть, що живуть у своє задоволення.
- Задоволення – це ходити і смердіти? Це пити, курити і споживати наркотики? Чи може задоволення – це вести розгульне життя?
- Якщо ти живеш у плем’ї, в якому їдять мух, ти теж їстимеш мух, бо для вашого народу це – норма.
- Степан Радченко поїхав покорювати місто, але забув про всю людяність. Він користувався жінками як серветками а потім просто викидав їх.
- Наприклад, наші дні, Росія – відсутня мораль!
- Цивілізація вбила в нас манери. Все пропало. Де чоловіки, які мали б битись за своїх дам на турнірах, подарувати дамі квітку? Леді сидять вдома перед комп’ютером, не то щоб піти в парк, погуляти, поспілкуватись. Вони заміняють живе спілкування віртуальним. Комп’ютер убиває манери, люди тупішають.
- Людина має якісь свої особистості. Особистість – це щось особисте якоїсь людини. Наприклад: телефон, будинок, машина, квартира, яхта, магазин, велосипед та ін. Кожна людина має дуже багато своїх особистостей. Наприклад: у мене є телефон, часи, браслет, велосипед, мотоцикл. Кожна людина може ділитися чимсь особистим. Особистості для кожної людини означають порізному. Для однієї це речі, для іншої особистості куплені кимсь. Для кожного якась особистість є приємною. Також в українській літературі кожен письменник чимсь особливий, бо має багато своїх особистостей. Наприклад Леся Українка в неї є багато особистих віршів які вона написала самостійно, хоч і була прикута до ліжка. Тарас Шевченко має також особисті вірші та кобзарі, написані його рукою. Так що особистість буває різна і в кожного вона є. І кожна людина повинна використовувати свою особистість.

 

Вчерашнему юбилею со дня рождения Михаила Юрьевича Лермонтова было посвящено анкетирование среди школьников. Вот, перл:

 

не поняли вы намека...

 

"Дети пишут Богу" (из книги Дымова)

Здравствуй, Господи. Как у Тебя дела? Как живешь? Как здоровье?

Женя, 2 кл.

Когда кончатся издевания надо мной в классе?

Тоня, 4 кл.

Кто дует ветер?

Алик, 1 кл.

Ну, хорошо, Господи, меня родителям принес аист, а для него кто делает

нас?

Олег, 3 кл.

А какое у Тебя образование?

Зайга, 2 кл.

Господи, а Ты маму слушал в детстве?

Нина, 2 кл.


Что Ты делаешь, когда идет дождь?

Люба, 3 кл.

А в детстве Ты дрался с ребятами или был тихоней?

Костя, 2 кл.

Я Тебя, конечно, люблю, но маму и папу больше. Это ничего?

Зоя, 3 кл.

Можно мне не умирать, а?

Юля, 1 кл.

А когда мама мне покупает что-то вкусненькое, это Ты ей подсказываешь?

Галя, 1 кл.

Господи, Ты хоть мой новый адрес знаешь?

Ляля, 1 кл.

С какого момента можно считать человека взрослым? Когда он не боится

уколов или когда ему нравится Светка?

Марик, 3 кл.

Сколько Тебе лет, Господи?

Валя, 2 кл.

Почему нищие просят милостыню около церкви, чтоб Ты отмечал, кто дает?

Ира, 2 кл.

А Твои ангелы ходят в школу?

Вася, 1 кл.

Боженька, а если дал откусить "Сникерс" - это любовь?

Рая, 2 кл.

Зачем Тебе понадобилось выключать день?

Настя, 2 кл.

Как Ты на небе живешь? Все ли у Тебя есть? Может, что надо?

Зина, 3 кл.

Почему все мамы кричат?

Коля, 2 кл.

Может, я могу Тебе чем-то помочь?

Света, 2 кл.

Если Ты живешь на небе, почему солнце Тебя не сжигает?

Сергей, 4 кл.

Правда ли, что в Греции были настоящие мифы?

Владик, 3 кл.

Я без вредных привычек. Что мне светит?

Роберт, 4 кл.

Болезни Ты дал людям для уколов?

Ося, 2 кл.

А у инопланетян тоже будет конец света?

Лева, 2 кл.

Какое в жизни самое-самое последнее число?

Света, 4 кл.

А если все люди попадут в рай, места там всем хватит?

Андрей, 3 кл.

Где закопаны клады?

Марина, 3 кл.

А атеисты у тебя что-нибудь просят?

Ояр, 3 кл.

Если я попаду в ад, Ты меня там увидишь и будешь смотреть, как надо

мной издеваются?

Глеб, 3 кл.

 

Разговор 3-х летней соседки со взрослым соседом-юмористом и большим любителем детворы.
Сосед:
- А куда ты едешь?
Девочка:
-На море.
-А с кем?
-С папой и с мамой.
-А бабушка тоже с вами едет?
-Нет.
-А по чему?
-Мама сказала, что нам на море умные не нужны.
Рядом стоит другая бабушка пунцового цвета лица.
После этого общительный ребенок еще месяца два не заговаривал с соседями.

 

Расскажу о своих (уже 21 и 25), но были и маленькими.

Рассказываю старшему (очень серьезному с детства) сказку за обедом, придумываю на ходу. Про дедушку и собачек. Дедушка вышел за хлебом, а собачки в доме все разбросали, вазочку разбили. Пришел дедушка, собачки прощения попросили и добрый дедушка простил. На следующий день - не заморачиваюсь, рассказываю за обедом ту же сказку. И на третий. Сын (года 3), удивленно замечает : "Удивляюсь я этому дедушке. Взрослый человек, ему дома третий день собаки гадят, вазы бьют, а он все прощает - и прощает!"

Осваиваю вязальную машинку по ночам (днем дети). Старшему подарили конструктор Лего (тогда - большая редкость). Сразу три огромные коробки. Первое изделие из конструктора : вязальная машинка с недовязанным платьем!

Старший играет. Ему года три. Достал кучу резиновых игрушек (лисички, зайчики, мишки), разделил на 2 группы ровными рядами. "Это что?" "А этот ряд - дети. А это - рыба. Смотрю, "рыба" уже лежит. "Почему?" "А это уже кости от рыбы" Смотрю, лежат уже и "дети". Они, оказывается, жвачками отравились. (мы тогда их не разрешали и не покупали).

Гуляем с сыном. С балкона четвертого этажа окликает сосед. Первым реагирует сын: "Дядя, а ты как туда залез?".

Племянник на полгода старше сына. То есть старшему двоюродному брату - 4, младшему - 3,5. Бабушка иногда берет к себе двоих (живем в одном дворе), Я сижу с младшим дома. У мамы только закончили ремонт. Дети закрылись в туалете, долго не выходят. Вдруг вышли и быстро - быстро сматываются на улицу. Мама заподозрила неладное, забегает в туалет, а там!!!Дети обои клеили. Нашли банку зеленой масляной краски, мазали пальцем на стенку и клеили кусок туалетной бумаги. И так во весь свой рост. Причем краска брызгала и растекалась, набирали ее щедро! Особенно красиво получилось на двери. (было когда- то модно обоями дверь обклеивать под дерево). Ну и унитаз тоже "позеленел"...
Пришли ко мне (перепрятываться). Сидят на кухне, едят мороженное, я укладываю младшего спать, слышу : договариваются.
- А правда мы бабушке классно обои поклеили?
- Классно!
- А давай и твоей маме поклеим.
- Давай!
И план готов :
- Сейчас возьмем вот эту баночку от сметаны, закроемся у бабушке в туалете, будем говорить, что мы какаем, а сами нальем краску. И маме поклеим. А то ей обидно. Не так красиво, как у бабушки.
Вот тогда я уже на кухню ворвалась!!!

добавлено: 28 май 2015

Писала о своих и заметила, что самое смешное с ними происходила в 3-4 года. Причем мои дети и племянники не понимали, что не родные "Мы родные! Просто у каждого свои мама и папа!"

Так вот, готовим двоих старших к рождению братца. Одному 3,4, одному 4 ровно. Рассказываем, как они будут вместе играть, гулять... И вот момент Х. Я возвращаюсь из роддома с младшим. Ребенку 5 дней. Ложу на диван, а сама с родней что-то отвлеклась на кухню. Слышу - из комнаты странные звуки. Застаю картину : старшие учат младшего ходить. Поставили на ноги и тащат играть. А тот уцепился за диван, голова болтается, глаза круглые, но жить хочется. От дивана те двое его оторвать не смогли. Выжил и вырос. В экстриме с детства

Дети с трех лет гуляли сами во дворе многоэтажки - очень тихий двор, все друг друга знают, машин почти нет. Старшие любили рыбу ловить. Особенно племянник (вся родня из Астраханской области по линии отца - гены сказались. Да и там год прожил). Ловят рыбу. Под домом. На веревочки примотаны по бигудю. Стоят в самой большой луже в резиновых сапогах. Воды по колено. Сосед интересуется :"Клюет?" "Не мешайте, дядя Сережа, всю рыбу распугаете!" Выхожу забирать преступников : смотрю, бредут как-то подозрительно. А сзади идет женщина и сгибается от смеха. Они идут, и при каждом шаге из сапога вода - хлюп, хлюп.. Сапоги, наверное по полкило каждый

Стоят на балконе четвертого этаж а (у бабушки). По улице идет мужчина, несет арбуз. Племянник с астраханским акцентом "Дядя, куда идешь? Дядя, чего несешь? ААА арбузик! Дядя, неси к нам!"

Младшего взяла на работу. Забежала на минутку, оставила на проходной (к нам детей нельзя). Возвращаюсь - а мне на проходной почет и уважение. И улыбаются подозрительно. Вышли, спрашиваю сына: "О чем говорили?" "Спрашивали, как зовут. Есть ли братики- сестрички." "А ты что сказал?" "Братик Максимка, братик Толик, братик Владик и сестричка Анечка!" Не понимали, что бывают двоюродные сестры-братья.